ҐО́ТУР, РА,
Ґо́тур, ра, м. Глухарь, глухой тетеревъ, Tetrao urogallus. Шух. I. 237. Желех.
Ґо́тур, ра, м. = Готур, Tetrao urogallus. Вх. Пч. II. 15.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 320 - 350.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ҐО́ХНУТИ, НУ, НЕШ, →← ҐО́ТКА, КИ,